- сконфужений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сконфузити.2) у знач. прикм. Який відчуває незручність, збентеження, зніяковілий. || Який виражає незручність, збентеження, зніяковілість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.